Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 923/248/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.(доповідач), Мамонтової О.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015у справі№ 923/248/15 господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доКомунального підприємства "Каховтеплокомуненерго"простягнення 943 259,20 грн. за участю представників сторін:позивача:Чеботарьова І.Г.,відповідача: Блищик Е.Л.,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Каховтеплокомуненерго" про стягнення з останнього пені у розмірі 246289 грн. 98 коп., інфляційних витрат у розмірі 578788 грн. 96 коп. та 3 % річних у розмірі 118180 грн. 27 коп., всього - 943259 грн. 20коп. за порушення умов договору купівлі - продажу природного газу № 13/3032-ТЕ-33 від 28.12.2012р. в частині порушення зобов'язань щодо строків оплати за поставлений газ.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі №923/248/15, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 та рішення місцевого господарського суду від 28.04.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 13/3032-ТЕ-33 відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору Продавець передає Покупцеві у 2013 року газ в обсязі 3950 тис. куб. м., спожитий Покупцем у період січень - грудень 2013 року.

Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 1091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з окремими положеннями п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів і діє в частині передачі газу до 31 грудня 2013 року включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Судами також встановлено, що на виконання вищенаведених умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня - грудня 2013р. було поставлено, а КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" прийнято природного газу на загальну суму 3358985 грн. 62 коп. згідно з актами приймання - передачі природного газу від 30.09.2013, 31.10.2013, 24.01.2014.

КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" здійснило оплату за отриманий згідно договору № 13/3032-ТЕ-33 від 28.12.2012р. природний газ у повному обсязі в сумі 3358985,62 грн.

Втім, позивач звертаючись з даним позовом до суду, зазначав про неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, а саме про порушення строків оплати вартості природного газу, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути на його користь пеню в розмірі 246289,98 грн., річні у сумі 118180,27 грн. та інфляційні в розмірі 578788,96 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав на те, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, що у свою чергу потягло відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої договором поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судовий інстанцій виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня - грудня 2013 було поставлено, а КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" прийнято природного газу на загальну суму 3358985,62 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.09.2013, 31.10.2013, 24.01.2014.

На виконання умов договору, КП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" здійснило оплату за отриманий природний газ у повному обсязі, перерахувавши 3 358 985,62 грн.

03 жовтня 2014 між Головним управлінням державної казначейської служби України в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Каховської міської ради, Комунальним підприємством теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було укладено договір № 614/30 про організацію взаєморозрахунків (Договір №2) , відповідно до умов якого організовано проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 статті 14 та пункту 2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів Украйни від 29.01.2014 № 30.

Сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.

Пунктом 7 Договору № 2 передбачено, що Комунальне підприємство теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 2678173,62 грн., у тому числі податок на додану вартість 446362,27 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором 28.12.2012 р. № 13/3032-ТЕ-33 за 2013 р.

Пунктом 8 договору № 614/30 від 03.10.2014 передбачено, що сторона остання перераховує кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу.

Згідно з п.п. 2 п. 10 сторони погодили не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Відповідно до п. 15 договору, сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають жодної претензії стосовно предмету договору.

Як вбачається з платіжного доручення № 11 від 20.11.2014, яке міститься в матеріалах справи, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти, які передбачені Договором №2, в розмірі 2678173,62 грн.

Вирішуючи даний спір, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку, що договір № 614/30 від 03.10.2014, не є новацією щодо договору № 13/3032-ТЕ-33 від 28.12.2012 у розумінні ч.2 ст. 604 ЦК України, оскільки при його укладанні сторони не припинили первісні зобов'язання за договором № 13/3032-ТЕ-33 на постачання природного газу, замінивши їх новими зобов'язаннями між тими ж сторонами, а лише організували взаєморозрахунки із погашення заборгованості за природний газ за цим договором.

Отже для застосування санкцій, передбачених умовами п.7.2 договору №13/3032-ТЕ-33 від 28.12.2012 купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, відповідно до пункту 15 яких сторони засвідчили, що після виконання цих договорів вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета вказаних договорів.

Разом з тим, судами було встановлено, що розрахунок за поставлений природний газ відповідачем здійснено у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову .

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року у справі №923/248/15 без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова